КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Фразеологізми в алфавітному порядку

Пропонуємо до вашої уваги фразеологізми. Тут подано найвідоміші фразеологізми українською мовою із тлумаченням значення за алфавітом. А ще ми намагатимемося вам пояснити природу фразеологізмів – чому ж їх не можна поділяти на частини. Зверніть увагу: фразеологізми прикрашають ваше мовлення і демонструють ерудованість! Ви ж пам’ятаєте, що фразеологізм – це словосполучення або речення, значенням якого є одне конкретне поняття, ознака чи дія?Значення власне фразеологізму не співпадає із значенням окремих слів, що входять до його складу. «Пекти» в значенні «обробляти вогнем» і «рак» – в значенні «тварина, що належить до виду безхребетних» нічого спільного не мають із почервонінням шкіри обличчя людини через хвилювання чи сором.У деяких фразеологізмах стійке зрощення відбулося настільки давно, що вже й забулося значення деяких окремих слів, хоча саме значення фразеологізму загальновідоме і цим висловом широко користуються. До таких належить фразеологізм – байдики бити. Які байдики, чому їх б’ють? Про це можуть ( а може вже й не можуть) сказати лише історики-лінгвісти.Фразеологізми роблять мовлення виразнішим, влучнішим, дотепнішим. Єдина з ними біда – фразеологізми не мають правил, їх можна вивчити лише один по одному. Певний вантаж цих висловів ми отримуємо в буденному житті і користуємося навіть не замислюючись. У тестах ЗНО завжди є завдання з фразеології, тому варто поповнювати свій фразеологічний запас або читаючи класику української літератури, або власне фразеологічні словники.

А все-таки вона крутиться – вислів належить визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”. Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.

ангельске терпіння – безмірне і доброзичливе терпіння.

аж з медом та з маком – сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.

аж жижки сіпає – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

аж волосся дибки стало – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила – невідомо, що трапиться.

байдики бити – нічого не робити; лінуватися.

битися як горлиця – побиватися; переживати.

битися як птах у клітці – жити в скрутних (матеріальних) умовах.

блудити словами – говорити без потреби; говорити нісенітниці

брати на кпини – глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

ведмежа послуга – дуже сумнівна послуга

впадати в око (упадати…) – зацікавлювати; подобатись.

вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку (зневажл.) – недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.

втерти маку (часнику) – побити, суворо покарати кого-небудь.

вставляти палиці в колеса – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.

вибити з колії – порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.

вибивати з голови – 1) позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про когось, що-небудь. 2) примусити кого-небудь відмовитись від чогось.

ввести в оману – обдурити.

викинути з голови – забути.

дати лад – впорядкувати, розібратись.

ділити шкуру невбитого ведмедя – розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим.

до гробу – до самої смерті.

до певної міри – частково; трохи; все-таки.

до живця проймає – дуже хвилює, турбує, дошкуляє.

дуля з маком – вживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.

дай Боже ноги, а чорт колеса – вживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.

десята спиця в колесі – той, хто відіграє незначну роль у чомусь.

дрож сіпає – хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.

думки колесом заходили – хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.

дірка без бублика – нічого.

де Макар телят не пас – далеко.

задати перцю з маком – дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту.

за мить – 1) дуже швидко; 2) через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; 3) безпосередньо перед чим-небудь.

з ма́ком і з та́ком – і краще, і гірше; всіляко, по-різному.

закрутилося колесо – розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).

зупинити колесо історії – зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.

за милу душу – охоче зробити.

заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

згущувати фарби – надзвичайно перебільшувати що-небудь.

зробити великі очі – здивуватися.

за холодну воду не братися – нічого не зробити.

лиха доля – невдача

лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось дурне

ловити ґав – бути неуважним

мастити салом п’яти – готуватися до втечі або втікати звідки-небудь; відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.

мастити словами – говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.

мозолити очі – набридати

на всі заставки – зі всіх боків.

на руку ковінька – пощастило.

на свою голову – мати проблеми.

не з маком – тяжко, погано, сутужно і т. ін.

накивати п’ятами – втекти.

нитка Аріадни – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок.

ні за цапову душу – даремно, марно.

нiде гольцi впасти – людно.

облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.

обіймати поглядом – дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі.

пасти задніх – відставти.

перегнути палицю – переборщити.

передати куті меду – переборщити.

про що мова, про що йдеться – не варто подяки, дрібниця.

порости травою (терном, биллям і т. ін.) – давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися.

пошитися (записатися, убратися) в дурні – зазнати невдачі.

просто неба опинитися – надворі.

прикусити язика – замовкнути.

пекти раків – червоніти.

п’яте через десяте – як-небудь.

світ за очі – далеко; щоб не бачити.

сісти на шию – робити щось за рахунок іншого, докучати.

сісти в калюжу – зазнати невдачі.

скоріш за все – найімовірніше.

сі́сти ма́ком – потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.

сонне царство – напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.

сміятися на кутні – плакати.

сушити голову – важко думати над складною проблемою.

сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення.

хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже, що буде.

хоч трава не рости – абсолютно байдуже.

хоч мак сій – дуже тихо.

хоч до рани прикладай – про добру людину.

хоч греблю гати – дуже багато.

цвісти як мак – бути у розквіті фізичних сил.

ще мак росте у голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло).

як стій – негайно.

як макогін на ночви – зовсім не схожий.

як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.

як за гріш ма́ку – дуже багато.

як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.

як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).

як ма́ку – дуже багато.

як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.

як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.

яблуку ніде впасти – людно.

як по писаному – не збиваючись.

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

Знати про всі художні засоби і вміти їх визначати у тексті повинен кожен школяр. Тим більше — випускник, адже на ЗНО завжди є завдання, пов’язані з тропами. Тут ми зібрали для вас основні засоби вираження у художніх творах. З’ясовуйте усе, чого досі не знаєте!

Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення.
Епітети можуть бути як іменниками: трепет щастя, але найчастіше епітети – прикметники: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: “води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах…”.

Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.
Порівняння буває декілька видів:
а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками;
парубок, мов явірб) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно;
У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок…в) приєднальним, в якому образ подається вже після предмету;
Як човен веселий, відчаливши в море, По синім кришталі за вітром летить І веслами воду і пінить, і оре, Лебежою шиєю в хвилях шумить, — Так дикий арап, поводи відпустивши Коню вороному, в пустиню біжить.г) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів.
Ой то не зоря — то дівчина моя!

Алегорія або іносказання, інакомовлення – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.
Приклади алегоричних образів: коник-стрибунець, вовк та ягня, каменярі – борці за свободу України.

Метафора (або скрите порівняння) – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів. Для того, щоб правильно визначати метафору, треба добре розбиратися в семантиці та лексиці художніх виразів.

Гіпербола – це художнє надмірне перебільшення дійсних фактів. Наприклад, як в цих прикладах:
Я це вже тисячу разів казав!Швидкий як блискавка!
111111111111111111111111111111111111